Центри екстреної медичної допомоги до свого складу включають усі підрозділи швидкої меддопомоги області (в Донецькій області це 7 станцій, 24 підстанції ШМД та 50 пунктів базування бригад), що визначає їх організаційно – правову та структурну специфіку. У 2020 року Центри екстреної медичної допомоги перейдуть на нову модель фінансування – за договором з Національною службою здоров’я України. Для укладення договору з НСЗУ центрам “екстренки” необхідні автономізація, підключення до електронної системи охорони здоров’я та «Централі 103». Ці питання лягли в основу тематики цієї зустрічі.
Олег Петренко, голова Національної служби здоров’я України, сказав: “У всьому цивілізованому світі первинна та екстрена медична допомога є пріоритетними галузями у системі охорони здоров’я. Екстрена медична допомога сьогодні має бути ефективно скоординована на всіх етапах – від дзвінка пацієнта до лікарні екстреної допомоги. Зміна моделі фінансування, прості та зрозумілі правила співпраці з єдиним замовником та платником в обличчі НСЗУ, автономізація та підключення центрів до електронної системи – це ті зміни, час яких настав, аби підвищити професійність та ефективність екстреної медичної допомоги в Україні.”
Також Олег Петренко повідомив, що в апараті НСЗУ наразі вже працює понад 250 співробітників, сформовані основі структурні підрозділи служби, в тому числі міжрегіональні департаменти, що дає можливість здійснювати моніторингову та контролюючу функції. Він представив новопризначених директорів межрегіональних департаментів. Східний департамент, до сфери діяльності якого увійшла Донеччина, очолила Наталія Будяк – ексдиректор Дніпропетровського департаменту охорони здоров’я.
На запитання Ігора Кіяшка, директора Донецького обласного центру ЕМД, про позицію НСЗУ відносно структури Центру при його трансформації в підприємство, Олег Петренко відповів, що це не є питанням центрального органу влади, яким є НСЗУ, а суто питання самого закладу охорони здоров’я та його власника. Під час заходу відбувалась групова робота учасників з обговорення пакету послуг екстреної медичної допомоги та мінімальних вимог до них, а також дискусія щодо практичних аспектів налагодження внутрішніх та зовнішніх комунікацій центрів.
Цікавою була презентація представника USAID, в якій він показав картування мережі підрозділів ЕМД усієї України з програмною можливістю моніторингу діяльності та розрахунку самої мережі за даними GPS – трекерів автомобілів ШМД. Користування програмою можливе за доступом через QR-код, який наданий кожному регіону.
Трансформація системи охорони здоров’я та її діджиталізація триває!