13 березня набрав чинності Наказ МОЗ України № 157 від 26.01.2018, яким скасовується низка форм первинної облікової документації.
Відтепер медичні працівники не зобов’язані заповнювати, опрацьовувати та зберігати облікові форми, які вже давно втратили свою актуальність, але роками продовжували залишатися рудиментом радянської паперовоорієнтованої системи охорони здоров’я.
Так, Наказом Міністерства скасовані останні талони та звітність по диспансерному нагляду. Водночас, МОЗ починає перехід на цивілізовану модель викликів лікарів додому та використання класифікації ICPC-2 у щоденній практиці лікарів. Ну і не менш важливо, що МОЗ визнає студентів звичайними людьми, а медична карта дитини для вступу в школу та дитячий садок є відтепер непотрібною.
МОЗ в процесі реформування галузі змінює принципи збирання даних для управлінських потреб. Тому першочерговим завданням є істотне скорочення кількості облікових форм із одночасним зменшенням кількості полів у них. Прийняття Наказу № 157 – перший крок на цьому шляху.
Так, згідно з наказом, чинність втрачають форми:
Це ті облікові форми, які використовувалися насамперед при наданні первинної медичної допомоги. Як свідчить практика, для обліку лише одного візиту пацієнта в медичному закладі необхідно було зробити записи в 5-10 різних паперових документах, інформація в яких дуже часто дублюється, поставити значну кількість різних підписів та печаток. Так звичайний талон амбулаторного пацієнта (025-6/о) має майже 40 полів для заповнення.
Для подальшої обробки дані з паперових талонів виписувались або переносились в комп’ютер, а медичний персонал повинен був вручну перераховувати значну кількість талонів за різними показниками. Щоб уявити масштаби проблеми, варто врахувати, що кількість візитів пацієнтів до амбулаторних закладів в Україні сягає сотні мільйонів щорічно.
Облік пацієнтів на первинній ланці має бути адекватним та ефективним. Тому замість паперових талонів наказом впроваджується оновлена форма 074/о «Журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів». Ця форма буде стандартом обліку візитів пацієнтів в медичних інформаційних системах і буде формуватись автоматично із записів амбулаторної карти.
На перехідному етапі заклади первинної медичної допомоги, які наразі не комп’ютеризовані, повинні будуть вести таку відомість в паперовій формі, однак, що дуже важливо, кількість інформації для її заповнення в рази менша за існуючі форми. Також наказ суттєво спрощує і форму узагальнення обліку візитів № 039/о «Відомість обліку відвідувань пацієнтів».
Із набранням чинності наказу, значно зменшується паперове навантаження на лікарів. Це своєю чергою сприятиме побудові пацієнтоорієнтованої системи охорони здоров’я. Викорінюючи радянську спадщину та створюючи адекватні умови для роботи медичного персоналу, уже з цього року на первинній ланці впроваджуються кардинальні та якісні зміни. Оновлена первинна ланка зможе вирішувати більшість проблем пацієнтів, адже згідно з даними ВООЗ близько 80% звернень пацієнтів можна вирішити саме на прийомі у сімейного лікаря.
Це та ситуація, коли ми інвестуємо в лікаря, щоб у підсумку виграв пацієнт. Адже замість заповнення давно нікому непотрібних форм та звітів, лікарі нарешті матимуть змогу приділити час пацієнтам та навчанню.
Протягом десятиріч лікарі, медсестри та працівники реєстратури поліклінік та ЦПМСД вручну заповнювали документи, в яких не має практичної необхідності для сучасної охорони здоров’я. Форми документів були затверджені Міністерством, їх дотримання було обов’язковим для медичних закладів всіх форм власності. Навіть найсучасніші лікарні повинні були вести разом з електронним документообігом паперовий.
Найбільш символічними у тому, що писали лікарі, були талони. При кожному зверненні пацієнта оформлялись талон амбулаторного пацієнта (025-6/о) майже з 40 полями для заповнення або талон на прийом до лікаря (025-4/о) та талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів(025-2/о).
З цією інформацією далі нічого не відбувалось. Талони складались в коробки і збирали пил. Все, що було потрібно лікарю, він фіксував в картці хворого.
Існування талонів приводило до анекдотичних ситуацій. В деяких медичних закладах з’являлись “талони на талони”. Пацієнт мав відстояти чергу, щоб отримати маленький талончик (не по формі МОЗ) на отримання через декілька днів талончику (по формі МОЗ) на візит до лікаря ще за декілька днів.
За роки незалежності на заповнення тільки цих трьох талонів лікарі, медсестри та працівники реєстратури витратили не менш ніж 500 000 000 (п’ятсот мільйонів) годин. На папір для цих талонів використали близько 2 000 000 дерев, або 5 000 гектарів лісу.
Ліс можна посадити. Не можна повернути час лікарів, який вони витратили на паперову роботу, а не на пацієнтів. Важко оцінити втрати нервових клітин в чергах за “талонами на талони”.
Міністерство вважає скасування цих талонів символічним кроком, які відкривають велику програму поступового скасування всієї застарілої паперової статистичної документації та переходу на eHealth.
Ми переходимо на нову філософію збору звітності та статистики: медпрацівники мають вносити тільки потрібну інформацію, один раз і тільки в одному місці. Статистичні дані не треба заповнювати окремо – вони мають формуватися автоматично із медичних записів. Паперовий документообіг має зберігатися тільки для закладів, що не почнуть роботу з МІСами та eHealth.
В центрі уваги лікаря і медсестри має бути пацієнт.
“Диспансеризація” — регулярний огляд здорових людей — не існує і не визнається в цивілізованих країнах світу як ефективна модель охорони здоров’я. Більше того, надмірні радіологічні обстеження є небезпечними для пацієнтів, а значна кількість діагностичних обстежень і лабораторних досліджень призводить до накопичення помилкових результатів і подальшого непотрібного лікування.
По суті лікарі заповнювали стоси форм, які взагалі не мали ніякого сенсу. Це було щоденне тренування на уважність для медиків — бо єдиним кого цікавили ці форми зі звітами про “проведену роботу” були перевіряючі.
Україна переходить на модель регулярних скринінгових оглядів по групах ризику з середини року. Ця модель є традиційною для цивілізованих країн світу.
Сьогодні всі звернення пацієнтів до своїх медичних закладів реєструються в книзі запису викликів лікарів додому (№ 031/о) працівниками реєстратури. Після цього лікар отримує цей журнал і має відзвітувати, що він зробив всі візити за зазначеними викликами.
Пацієнт та лікар спілкувались через реєстратуру (не завжди привітну) та стрічку в журналі. Пацієнт не мав доступу до лікаря, а лікар до пацієнта — якщо проблема не потребує візиту, домовитись про це лікар та пацієнт не могли.
З 13 березня скасовується Книга запису викликів лікарів додому (№ 031/о).
Лікар не буде зобов’язаним звітувати про відвідування усіх пацієнтів, що повідомили реєстратуру.
Пацієнт та лікар зможуть отримати доступ один до одного по телефону. Час лікаря є цінним та обмеженим суспільним ресурсом. Кожен пацієнт повинен розуміти, що коли лікар іде до нього додому, він не допомагає щонайменше трьом іншим пацієнтам. Пацієнт та лікар будуть разом приймати рішення про необхідність візиту додому.
Як показує досвід європейських країн, можливість поспілкуватися зі своїм медичним працівником телефоном — одна з послуг, що найбільше цінується пацієнтами.
Усе звітування про прийоми, проведені лікарем зводиться до 4 цифр в день: загальна кількість звернень дорослих і дітей та кількість відвідувань дорослих та дітей вдома.
Ці відомості фіксуються у втричі скороченій формі 039/о
13 березня скасовується форма № 025-3/о «Медична карта студента». У всіх студентів буде звичайна амбулаторна картка.
Нагадуємо, що з запуском реформи у містах, студенти, які там навчаються, зможуть обрати будь-якого сімейного лікаря або терапевта за місцем фактичного проживання, підписати з ним декларацію та отримувати всі послуги разом з будь-якими необхідними довідками щодо стану здоров‘я. Студентські поліклініки, які існують зараз, будуть конкурувати за пацієнтів на загальних умовах.
Медики України щороку заповнювали до мільйона медичних карток дитини (026/о), які вимагали для прийняття в дитячий садок та школу.
Цей документ на 8 сторінок А4 заповнювався від руки та зберігався в школах та дитячих садках.
Зберігання персональних медичних даних в навчальних закладах протирічить законодавству, оскільки вони не мають ліцензії на медичну практику.
Усі дані про дитину мають зберігатися у лікаря, якого обрали її батьки, підписавши відповідну декларацію.
З 13 березня для вступу до школи або в дитячий садок медична карта дитини є непотрібною. Її форма є недійсною, від батьків не мають права її вимагати.
Порядок огляду дітей до навчальних закладів також чекають зміни, про які ми проінформуємо пізніше. Планується приведення складу скринінгів для дітей до науково обгрунтованого рівня та традиційного для цивілізованих країн обсягу і відкриття можливостей проводити огляд сімейним лікарем або педіатром з залученням спеціалістів за умови реальної необхідності.
З 13 березня змінено склад та сутність форми 074/о.
Припинив існувати “Журнал реєстрації амбулаторних хворих”, в якому фіксувалися ім’я хворого, його вік, місце проживання, роботи, навчання. З 10 полей, які заповнював лікар при кожному зверненні пацієнта, тільки 2 стосувались медицини.
З 13 березня форма 074/о стає “Журналом реєстрації амбулаторних пацієнтів”.
Зміна назви суттєва: “хворі” змінилися на “пацієнтів”. У людини може бути безліч причин для звернення до лікаря, окрім безпосередньо хвороби: консультації щодо відмови від шкідливих звичок, зміни дієти та харчування, проведення вакцинації, отримання довідки тощо.
В новому журналі реєструються звернення всіх пацієнтів в амбулаторії та вдома.
Цей журнал буде стандартом обліку звернень пацієнтів в медичних інформаційних системах і буде формуватись автоматично із записів амбулаторної карти. Заклади ПМД, які наразі не мають комп’ютерів, будуть вести на перехідному етапі таку відомість в паперовій формі.
Для кожного звернення кодується причина звернення пацієнта, код діагнозу та дії лікаря за кодами ІСРС-2, затвердженими Наказом МОЗ України від 04.01.2018 № 13 “Про деякі питання застосування Україномовного варіанту Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги(ICPC-2-E)”
Зміна цього журналу відкриває практичне впровадження системи ICPC-2 на рівні лікарів.
Готується уніфікація існуючих форм амбулаторних карт і їх узгодження з процесами комп’ютеризації. У результаті має залишитися лише один вид амбулаторної карти, який буде враховувати особливості надання медичної допомоги дорослим і дітям.
Також здійснюється робота щодо переробки та суттєвого скорочення (до 10 разів) звітних статистичних форм, в першу чергу Форми №12 і Форми №20.
Інформацію взято з офіційного сайту Міністерства охорони здоров’я України : http://moz.gov.ua/article/news/moz-skasuvalo-moralno-zastarili-formi-pervinnoi-oblikovoi-dokumentacii