З 1 січня 2025 року МСЕК замінять оцінюванням повсякденного функціонування. Систему буде значно спрощено. Саме оцінювання стане комплексним аби визначити індивідуальні потреби людини і повернути її до активного життя з відповідними компенсаціями, виплатами, пільгами, допоміжними засобами. Більше про те, як працюватиме нова система оцінювання повсякденного функціонування, читайте тут.

МСЕК замінять новою системою оцінювання — що зміниться? 

З 1 січня 2025 року відбудуться такі зміни:

• статус інвалідності буде засновано на сучасній концепції оцінювання повсякденного функціонування людини – тобто оцінювання впливу травми чи хвороби на повсякденну діяльність;
• спроститься  шлях для пацієнта: з процесу виключено ЛКК, для певних обʼєктивних станів до оцінювання не треба чекати 120 днів лікарняного, направлення на дообстеження обмежені одним разом, окрім випадків із вагомими причинами;
• буде встановлено обʼєктивні критерії направлення на оцінювання та критерії визначення заочних чи дистанційних засідань на основі переліку діагнозів та інтервенцій;
• оцінювання стане більш фаховим та  доступним завдяки складу команд з лікарів-практиків у найпотужніших лікарнях, які будуть рівномірно розподілені по території України;
• весь процес оцінювання фіксуватиметься в електронній системі, документи й дії будуть цифровізовані, система також обиратиме команди для справи відповідно до діагнозу та профілю команди. При цьому дані пацієнтів та лікарів будуть приховані одні від одного до дня засідання, що дозволить мінімізувати корупційні ризики;
• буде сформовано Центр оцінювання для оскарження рішень, який складатиметься з медичних фахівців з різних закладів країни;
• З 1 січня 2025 року документи для людей з безстроковим статусом інвалідності залишатимуться чинними. Для решти людей з інвалідністю, чий повторний огляд припадає на час впровадження нової системи, – термін повторного огляду подовжується на 6 місяців. Усі документи, виплати, пільги, соціальні послуги та відстрочки зберігаються.

• Форми оцінювання повсякденного функціонування людини

  В Україні триває реформа медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи з 1 січня 2025 року.

  Процес оцінювання функціонування може бути реалізований у різних формах. Залежно від обставин та потреб людини, оцінювання проводиться одним із таких способів:

  1. Очний — безпосередньо в закладі охорони здоров’я.
  2. Дистанційний — із використанням методів і засобів телемедицини.
  3. Заочний — без особистої участі людини, виключно за наданими документами.
  4. Виїзний — за місцем перебування або лікування людини.

  Умови проведення заочного розгляду

  Заочне оцінювання повсякденного функціонування проводиться без особистої присутності пацієнта чи його представника.

  Такий формат оцінювання проводитимуть переважно для військовослужбовців, учасників бойових дій або пацієнтів із захворюваннями, дефектами чи порушеннями функцій органів, які підтверджені відповідною медичною документацією.

  Групи діагнозів для заочного оцінювання:

  • Злоякісні новоутворення, що мають ІІІ—IV стадію (підтверджені КТ/МРТ, гістологією)
  • Хвороби крові та кровотворних органів
  • Туберкульоз
  • Ускладнені геміплегією, параплегією або тетраплегією
  • Набута відсутність кінцівок
  • Стан після трансплантації органів або імплантації штучного водія серцевого ритму
  • Вроджені порушення
  • Хвороби печінки

  Заочний формат оцінювання обирається, якщо такі пацієнти не наполягають на очному оцінюванні​​.

  Цей формат забезпечує швидке та ефективне прийняття рішень, мінімізуючи витрати часу пацієнта та експертної команди.

  Для проведення заочного оцінювання всі необхідні медичні дані та документи повинні бути повними і достовірними.

  Коли проводять виїзний розгляд 

  Експертна команда може здійснювати розгляд за місцем перебування або лікування пацієнта у таких випадках:

  • Якщо людина має об’єктивні, документально підтверджені труднощі з пересуванням і не підпадає під критерії для заочного розгляду. У такому випадку в направленні на оцінювання зазначається бажана форма проведення оцінювання і причини вибору виїзної форми.
  • Коли пацієнт — військовослужбовець або учасник бойових дій, який перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні, але при тому його стан не відповідає критеріям заочного розгляду.

  Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування

  Лікуючий лікар або голова військово-лікарської комісії направляють пацієнта на оцінювання повсякденного функціонування за таких обставин:

  1. Настання строку повторного огляду, встановленого медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) або експертною командою для повторного оцінювання.
  2. Наявність у пацієнта стійкого або необоротного характеру захворювання. Це може відбуватися в таких випадках:

  • У разі проведення пацієнту однієї або декількох медичних інтервенцій або встановлення одного чи декількох діагнозів, відомості про які наявні в електронній системі охорони здоров’я.
  • Якщо непрацездатність триває безперервно до 120 календарних днів з дня її початку. Це підтверджується медичними висновками про тимчасову непрацездатність (МВТН) або паперовими лікарняними.
  • Якщо непрацездатність була перервана (наприклад, у разі повернення до роботи між періодами непрацездатності), направлення здійснюється не пізніше ніж через 150 календарних днів з початку першого періоду непрацездатності, пов’язаного з цим захворюванням. Підтвердженням є МВТН.
  • У разі захворювання на туберкульоз направлення здійснюється через 10 місяців з дня настання непрацездатності незалежно від її безперервності.

  Існують особливі медичні інтервенції або встановлені діагнози, які дозволяють направити пацієнта на оцінювання повсякденного функціонування, не очікуючи 120 календарних днів непрацездатності. Це може відбуватися, якщо стан людини передбачає гострі чи критичні ситуації. Такі випадки стосується пацієнтів із важкими захворюваннями, травмами чи ускладненнями, що потребують невідкладного визначення їхнього функціонального стану.

  Також направлення може бути здійснене у випадках, коли є достатня медична документація, що підтверджує наявність стійких порушень, які не потребують додаткових спостережень.

  Оцінювання повсякденного функціонування наразі дозволяє встановити інвалідність та визначити потребу у подальшій медичній допомозі чи соціальній підтримці, а також допомагає ухвалити рішення щодо подальших кроків реабілітації або лікування.

  Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи

  З 1 січня 2025 року в Україні запроваджується нова система оцінювання повсякденного функціонування особи, яка замінює медико-соціальну експертизу. Реформа спрямована на підвищення прозорості та ефективності процесу, а також на забезпечення орієнтованості на потреби кожної особи.

  Процес оцінювання здійснюватиметься на підставі визначених критеріїв із використанням електронної системи, що дозволить:

  • забезпечити швидке та об’єктивне прийняття рішень,
  • мінімізувати корупційні ризики та бюрократичні процедури,
  • підвищити доступність і зручність для пацієнтів.

  Впровадження нової системи є важливим кроком у реформуванні та спрямоване на своєчасне реагування на потреби осіб з функціональними обмеженнями.

  Підстави для направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи

  Процес направлення на оцінювання повсякденного функціонування базується на послідовності дій, що дозволяє забезпечити взаємодію між лікарем, пацієнтом і експертною командою. Послідовність етапів дозволяє впорядкувати роботу та забезпечити обґрунтованість рішень.

  1. Настання строку повторного огляду
  Строки повторного огляду, раніше встановлювались фахівцями медико-соціальної експертної комісії, з 1 січня 2025 року будуть встановлюватися експертною командою під час оцінювання. Це забезпечить своєчасний перегляд стану здоров’я людини та оцінку динаміки її функціонального стану.

  2. Стійкий або необоротний характер захворювання
  У разі, якщо захворювання триває понад 12 місяців або характеризується тривалим перебігом із мінімальними шансами на покращення, людина потребує системної медичної та соціальної підтримки. Проведення оцінювання у таких випадках дозволяє об’єктивно визначити потреби та можливості для адаптації у повсякденному житті.

  3. Тривала непрацездатність

  • Безперервна тимчасова непрацездатність: якщо особа лікується  протягом 120 календарних днів, це є підставою для направлення на оцінювання.
  • Перервана непрацездатність: якщо непрацездатність мала перерви (наприклад, короткочасне повернення до роботи), направлення здійснюється не пізніше ніж через 150 календарних днів від початку першого періоду непрацездатності.

  4. Захворювання на туберкульоз
  Для людей із захворюванням на туберкульоз безперервність непрацездатності не є обов’язковою. Направлення на оцінювання здійснюється через 10 місяців із дня настання непрацездатності, що враховує тривалий характер лікування та необхідність додаткового медичного та соціального супроводу.

  5. Невідкладно, за наявності певних діагнозів або проведених інтервенцій (без очікування 120 днів непрацездатності).

  Направлення на оцінювання без очікування 120 днів непрацездатності

  У певних ситуаціях стан здоров’я людини вимагає швидкого реагування. Якщо встановлено конкретні діагнози або проведено серйозні медичні інтервенції, очікування 120 днів непрацездатності є недоцільним. У таких випадках направлення на оцінювання повсякденного функціонування дається одразу, щоб забезпечити своєчасну підтримку та необхідний індивідуальний підхід.

  Медичні інтервенції, що є підставою для направлення

  Серед найсерйозніших втручань, які значно впливають на функціональний стан людини, виділяються:

  • Ампутації кінцівок (різних рівнів, включаючи пальці, кисть, стегно тощо).
  • Трансплантація органів (нирок, серця, легенів, печінки, підшлункової залози).
  • Артродези великих суглобів.
  • Видалення органів через травми чи патології.

  Кожна з цих інтервенцій є серйозним втручанням у життя людини, вимагає реабілітації та належної підтримки для відновлення або адаптації до нових умов.

  Діагнози, які вимагають негайного направлення

  Існують також медичні стани, які є вагомою підставою для направлення на оцінювання:

  • Сліпота обох очей або двобічний анофтальм.
  • Хронічна хвороба нирок IV-V стадії.
  • Важка або глибока розумова відсталість.
  • Набута відсутність кінцівок (на будь-якому рівні).

  Такі діагнози не лише впливають на здоров’я, але й змінюють повсякденне функціонування людини, створюючи нові виклики, які потребують системної допомоги.

  Повний перелік діагнозів, станів та медичних інтервенцій, що є підставою для направлення визначений у постанові Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. 

  Як працює процедура направлення на оцінювання

  Процес направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи побудований на послідовній взаємодії між лікуючим лікарем, пацієнтом та експертною командою. Завдяки визначеним етапам і зрозумілим правилам процедура є організованою та доступною для всіх учасників.

  Перший етап — внесення даних лікарем та формування направлення. Лікуючий лікар вносить до електронної системи дані про людину, та медичні документи: результати обстеження, встановлені діагнози та медичні втручання. Також частиною направлення стають документи, що підтверджують підставу виникнення інвалідності, наприклад, рішення військово-лікарської комісії. Цифровий формат забезпечує доступ експертної команди до інформації та мінімізує ризик помилок.

  Процедура направлення регулюється правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. Документ визначає перелік діагнозів і медичних втручань, які є підставою для направлення, а також стандартизовані підходи до оцінювання, що мінімізує неоднозначність або суб’єктивність рішень.

  Лікар формує направлення та передає його до обраного разом з людиною закладу охорони здоровʼя, в якому працюють експертні команди.

  Другий етап. Отримане в електронній системі направлення перевіряється на коректність формування і наявність необхідних документів адміністратором закладу і приймається до розгляду або повертається на доопрацювання лікуючому лікарю, з відповідними коментарями.

  У разі прийняття – експертна команда у визначений системою відповідно до розкладу час отримає доступ до документів. До складу команди входять фахівці, які аналізують інформацію та визначають ступінь функціональних обмежень.

  Третій етап — ухвалення рішення та надання рекомендацій.
  Після аналізу отриманих даних експертна команда ухвалює рішення про ступінь функціональних обмежень особи. Висновок містить рекомендації щодо подальших дій, зокрема:

  • призначення реабілітаційних заходів;
  • встановлення інвалідності та її причини, час настання інвалідності;
  • потребу інших форм соціальної підтримки.