Сімейні лікарі Краматорська навчились надавати послуги у сфері психічного здоров’я за програмою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) mhGAP

21-24 травня 2019 року близько 12 команд сімейних лікарів та медсестер КНП «Центр первинно медико-санітарної допомоги №1» Краматорської міської ради навчилися розпізнавати серед своїх пацієнтів симптоми таких поширеніших психічних станів як депресія, гострий стрес, реакція горя, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), самоушкодження та самогубство, розлади, пов’язані зі вживанням психоактивних речовин, а також надавати їм мінімальний об’єм необхідної допомоги. Спеціалісти ВООЗ надаватимуть подальшу підтримку навченим спеціалістам по використанню отриманих знань на практиці.

Підтримка психічного здоров’я протягом всього життя є надзвичайно важливим питанням, яке набуває все більшої значимості. Психічні, неврологічні розлади та розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин широко розповсюджені у всьому світі і складають велику частку тягаря хвороб та інвалідності у всьому світі. Так, за даними ВООЗ, в певний період свого життя більше ніж 25% людей у світі страждають на психічні розлади, при цьому більш ніж 20% всіх пацієнтів, які отримують допомогу у фахівців первинної ланки, мають один або кілька психічних розладів. Але, незважаючи на той факт, що існує ефективне лікування, 75–90% осіб, які страждають на ці розлади у всьому світі, не отримують необхідного лікування.

За даними дослідження «Психічне здоров’я та потреба у психосоціальній допомозі на сході України», 5,4% респондентів у Донецькій та Луганській областях мають симптоми депресії, 8,2% – ПТСР. Ознаки надмірного споживання алкоголю спостерігалися у 12,7% із опитаних 1030 осіб. При цьому 63% учасників опитування, відповідаючи на запитання про те, куди взагалі можуть звернутися люди, коли їм необхідна допомога у зв’язку з проблемами, що стосуються їх емоційного стану та психічного благополуччя, вказували сімейного лікаря або терапевта.

mhGAP (Mental Health Gap Action Programme, Програма дій з усунення прогалин в охороні психічного здоров’я) – це провідна програма ВООЗ, розроблена у 2008 році, з метою підвищення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я. Програма mhGAP покликана навчити медичних працівників, які не є представниками спеціалізованої психіатричної або психологічної допомоги, таких, наприклад, як сімейні лікарі, виявляти та надавати допомогу з приводу найпоширеніших психічних станів.

Як зазначив Ярно Хабіхт, Представник ВООЗ в Україні та глава Бюро ВООЗ в Україні: «Зараз поширена помилкова думка про те, що всі втручання з питань психічного здоров’я є складними і можуть бути виконані лише високоспеціалізованим медперсоналом. Дослідження ж останніх років продемонстрували доцільність проведення фармакологічних та психосоціальних заходів у неспеціалізованих медичних закладах. У рамках нашої підтримки МОЗ України в розробці Концепції охорони психічного здоров’я та Національного плану дій у сфері охорони психічного здоров’я до 2030 року, ВООЗ допомагає українському уряду в переорієнтації системи охорони психічного здоров’я від інституціоналізованої моделі до більш доступної на місцевому рівні та більш орієнтованої на потреби пацієнта. Ключовою стратегією, спрямованою на досягнення всеохоплюючого доступу до послуг охорони здоров’я для осіб із психічними, неврологічними розладами і розладами, пов’язаними з вживанням психоактивних речовин, є інтеграція служб психічного здоров’я до послуг на рівні громад та первинної медичної допомоги».

У тренінгу також взяли участь психіатри та психологи, для того щоб допомогти налагодити ефективну мережу скерування пацієнтів, чий стан вимагає консультації спеціаліста. У майбутньому планується продовження проведення подібних тренінгів для більшої кількості медичних спеціалістів у Донецькій та інших областях України.

Як зазначив Сергій Шум, директор Центру психічного здоров’я та моніторингу алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров’я України: «Незважаючи на те, що в Україні спостерігається підвищений інтерес до теми психічного здоров’я, багато важливих проблем у цій сфері все ще залишаються неадресованими. Це такі проблеми як високий рівень суїцидів, депресії, проблеми, пов’язані із вживанням алкоголю, високоінституціоналізована система надання психіатричної допомоги. Ми впевнені, що завдяки програмі mhGAP більшість із них можуть бути вирішені в процесі роботи сімейних лікарів. Інтеграція охорони психічного здоров’я у загальну систему охорони здоров’я – це довгий процес, який потребує спільних зусиль різних спеціалістів.»

За словами Євгенія Яцура, сімейного лікаря амбулаторії №3 ЦПМСД №1 м. Краматорськ: «Лікарям первинної ланки дуже важливо мати знання у сфері психічного здоров’я, тому що ми регулярно маємо справу з поширеними психічними розладами, проте раніше не розуміли, як правильно розпізнати та знайти підхід до таких пацієнтів. Наприклад, в моїй практиці досить часто траплялись випадки панічних атак та депресій у пацієнтів, які звертались до мене із скаргами на підвищений тиск та прискорене серцебиття. Під час цього тренінгу нас навчили як вести себе з такими пацієнтами, як налагодити контакт,  що таке ефективна комунікація. Ми отримали чіткий алгоритм як вести пацієнтів з подібними симптомами, а також в якій ситуації потрібно направляти до вузьких спеціалістів, таких як психіатр або психолог. Мені особливо сподобалось, що під час тренінгу ми працювали у командах з медсестрами та психіатрами, разом розбирали практичні ситуації та ділились власним досвідом один з одним.»

В свою чергу Тетяна Іванченко, медична сестра загальної практики – сімейної медицини амбулаторії №7 ЦПМСД №1 м. Краматорськ зазначила: «По специфіці нашої роботи ми більше фокусуємося на соматичних захворюваннях, і лише потім звертаємо увагу на психічний стан людини. Звісно, не складно поцікавитись про життєву ситуацію, яка склалась у пацієнта, які особисті проблеми він чи вона переживає. Проте треба знати як правильно задати такі питання, щоб пацієнт не образився і пішов на контакт. Ми часто маємо справу з тривожними, навіть дещо агресивними, пацієнтами. Під час тренінгу нам розповіли, яку важливу роль грає візуальний контакт, емпатія, тон та голос медичного працівника. Зі свого досвіду можу сказати, що коли ми більше спілкуємося з пацієнтами, вони стають більш задоволеними послугами, їм важливо коли до них відносяться з гідністю та увагою, ми навіть відмічаємо, що коли нам вдається налагодити особистий контакт – тоді, наприклад, батьки не пропускають регулярні огляди своїх дітей. Знання, які ми отримали на цьому тренінгу – дуже пригодяться нам на практиці!»

Тож люди, які вже довгий час відчувають себе пригніченими, збентеженим, втратили сон, апетит чи інтерес до улюблених справ можуть звернутись до свого сімейного лікаря за допомогою та порадою