Участь керівництва департаменту охорони здоров’я у колегії облдержадміністрації

25 липня 2019 року директор департаменту охорони здоров’я Узун Ю.Г. та заступник  директора департаменту охорони здоров’я Колесник В.В. взяли участь у колегії облдержадміністрації. Згідно порядку денного керівництвом департаменту були представлені доповіді:

  1.  Про стан впровадження медичної реформи на території Донецької області. (Доповідач – Узун Ю.Г.)
  2.  Про хід виконання у 2019 році регіональної програми “Профілактика та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2018-2021 роки”. (Доповідач – Колесник В.В.)

Про стан впровадження медичної реформи на території Донецької області

В рамках реформування первинного рівня надання медичної допомоги, у 2017 році усіма 33 закладами охорони здоров’я первинного рівня змінено організаційно-правову форму (реорганізовано у комунальні некомерційні підприємства), укладено прямі договори із Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) та розпочато реалізацію основного принципу медичної реформи «гроші йдуть за пацієнтом» шляхом підписання декларацій щодо вільного вибору лікаря в електронній системі еHealth.

Станом на 15.07.2019 в електронній системі еHealth зареєстровано 1316965 декларацій між пацієнтом та лікарем, що становить 69% населення території Донецької області, підконтрольної українській владі.

Видатки на утримання центрів первинної медико-санітарної допомоги (далі – ЦПМСД) за рахунок коштів, виділених НСЗУ, у першому півріччі 2019 року, збільшились на 84,3 млн. грн. у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

Збільшились видатки і на заробітну плату – з 244,3 млн.грн. у першому півріччі 2018 року до 291,7 млн. грн. у першому півріччі 2019 року на  47,4 млн. грн. або на 19,4%. Середня заробітна плата по закладах охорони здоров’я первинного рівня надання медичної допомоги склала 7 690,9 грн. у першому півріччі 2019 року проти 5 399,8 грн. у першому півріччі 2018 року та зросла в цілому на 42,4 %, у тому числі: у лікарів – на 69,3% та становить 12957 грн.; у молодшого медичного персоналу – на 35% та становить 7080 грн.; в іншого персоналу – на 16% та становить 4865 грн.

Збільшення заробітної плати лікарів проти розрахункової середньої заробітної плати по області серед ЦПМСД відзначається у містах: Лиман  (16,6 тис.грн.), Добропілля (16,5 тис.грн.), Бахмут (16,4 тис. грн.), Краматорськ (ЦПМСД № 1 – 14,0 тис.грн), Маріуполь (ЦПМСД № 2 – 12,7 тис.грн., ЦПМСД № 1 – 12,5 тис.грн.), Ясинуватському (18,0 тис.грн.), Покровському  (15,9 тис.грн.) районах та Соледарській об’єднаній територіальній громаді   (19,0 тис.грн.).

Розмір заробітної плати нижче за середній відзначається у містах: Краматорськ (ЦПМСД № 2 – 10,9 тис.грн.), Авдіївка (8,7 тис.грн.), Добропільському (10,5 тис. грн.), Мангушському (10,2 тис.грн.), Нікольському (10,1 тис.грн.) та Волноваському (9,5 тис.грн.) районах.

Впровадження медичної реформи належної якості потребує значного часу та певних матеріальних витрат не тільки з боку держави в особі НСЗУ, а і з боку територіальних громад. На сьогодні деякі заклади охорони здоров’я, особливо у сільській місцевості, вже мають певні труднощі, пов’язані із недостатнім фінансуванням. Частково, причина в недоотриманні коштів від НСЗУ пов’язана з низькою укомплектованістю медичними кадрами по Донецькій області.

Станом на 01.07.2019 заклади первинного рівня надання медичної допомоги укомплектовано лікарями всього на 74% (925 лікарів). Найнижча укомплектованість лікарями в ЦПМСД: № 1 м. Маріуполь (59%), м. Авдіївка (20%), Слов’янському (67%), Мангушському (65%), Покровському (60%), Ясинуватському (53%) районах.

Також зменшення фінансування пов’язано із запровадженням коригувальних коефіцієнтів при підписанні декларацій із населенням понад ліміт та припиненням оплати за населення, яке не підписало декларацію із лікарем (Порядок реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2019 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України      від 18 грудня 2018 р. № 1117 (із змінами)).

Ще однією причиною недостатності коштів на самозабезпечення є  розгалужена мережа фельдшерських пунктів у сільській місцевості.

Відповідно до п.п. 4 п. 11 розділу ІІІ Порядку формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального господарства України   від 06.02.2018 № 178/24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  21 лютого 2018 р. за № 215/31667, визначено доцільність утримання місць надання первинної медичної допомоги в межах населеного пункту, чисельність якого складає не менше 750 осіб.

Станом на 01.07.2019 з 279 фельдшерських пунктів, які функціонують на підконтрольній українській владі території області, лише 103 обслуговують населення більше 750 осіб, отже функціонування 176 фельдшерських пунктів економічно не ефективно.

Витрати на заробітну плату та на утримання одного фельдшерського пункту складають від 350 до 500 тис.грн. на рік.

Ситуація, що склалася, зумовлює вишукувати інші шляхи вирішення цього питання.

По-перше: відповідно до п.п. г) п. 3) ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, окрім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, належать видатки на місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, та місцеві програми надання населенню медичних послуг з первинної медичної допомоги населенню.

Згідно із вищезазначеною нормою закону протягом 2019 року кошти місцевих бюджетів було виділено у містах: Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Покровськ; Бахмутському, Добропільському, Костянтинівському, Покровському районах та Соледарській об’єднаній територіальній громаді.

По-друге: можливий розгляд питання щодо перетворення фельдшерських пунктів на медичні пункти тимчасового базування, що регламентовано наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.07.2016 № 801 «Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016 р. за № 1167/29297.

Вторинний рівень надання медичної допомоги.

З 01 січня 2020 року реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюватиметься відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» для всіх видів медичної допомоги.

У частині стаціонарної медичної допомоги принцип «гроші йдуть за пацієнтом» започатковує оплату медичним закладам випадків лікування за рахунок коштів, виділених НСЗУ, якщо це буде передбачено Програмою медичних гарантій, або за рахунок інших джерел.

Оплата медичних послуг у 2020 році за рахунок коштів, виділених НСЗУ, буде здійснюватися виключно за умови:

  • автономізації закладу;
  • комп’ютеризації закладу;
  • підключення закладу до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я через обрану медичну інформаційну систему;
  • наявності чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;
  • укладення договору із Національною службою здоров’я України про медичне обслуговування населення для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
  • Отже, протягом підготовчого 2019 року необхідно виконати п’ять умов для укладення прямих договорів між закладами охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів та Національною службою здоров’я України.

Ситуація по лікарнях у розрізі міст та районів виглядає наступним чином. По-перше: автономізація закладів або реорганізація у комунальні некомерційні підприємства. Усього в Донецькій області 87 закладів вторинного та третинного рівнів, з них: автономізовано – 41, перебувають в стадії реорганізації – 38, по 8 закладах охорони здоров’я не прийнято рішення щодо реорганізації у комунальні некомерційні підприємства, а саме:

  • місто Авдіївка – лінійна поліклініка;
  • місто Маріуполь – міські лікарні №№ 5, 9, 10, 11 (міські лікарні № 9 та  № 11 знаходяться в стадії реорганізації шляхом приєднання міської лікарні № 11 до міської лікарні № 9);
  • місто Слов’янськ – пологовий будинок, вузлова лікарня (розпочато реорганізацію шляхом приєднання вузлової лікарні до міської лікарні № 1  м. Слов’янськ);
  • Бахмутський район – Сіверська міська лікарня.
  • Заклади охорони здоров’я, що перебувають в обласній комунальній власності, також мають проблему із автономізацією, що пов’язано із процесом реорганізації та оптимізації спеціалізованих лікарень (психіатричні, туберкульозні, наркологічні, дерматовенерологічні). Згідно із розрахунками автономізацію закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування може бути завершено до 01 жовтня поточного року.

Наступним завданням є комп’ютеризація лікарень.

Станом на теперішній час заклади вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги Донецької області комп’ютеризовані лише на 38,8%, у тому числі амбулаторно-поліклінічна служба – на 34,4%, стаціонарна служба – на 26,8%, інші підрозділи – на 55,1%.

Для участі у програмі «Безкоштовна діагностика» (у разі прийняття відповідного акту Кабінету Міністрів України) першочерговим етапом є комп’ютеризація амбулаторно-поліклінічної служби, оскільки це дозволить лікарням отримувати додаткові кошти та проводити безкоштовні діагностичні дослідження для пацієнтів.

Враховуючи наявну комп’ютеризацію лікарень, реальна можливість прийняти участь у програмі є у закладів охорони здоров’я на території міст: Бахмут (лікарня інтенсивного лікування), Краматорськ (міська лікарня №2), Костянтинівка (лікарня інтенсивного лікування) та Волноваського (центральна районна лікарня і лікарня планового лікування), Мар’їнського (центральна районна лікарня), Олександрівського (лікарня планового лікування) районів.

Найгірші показники забезпеченості комп’ютерами взагалі по лікарнях, у тому числі по амбулаторно-поліклінічних службах в наступних містах та районах: Дружківка (міська лікарня № 2), Краматорськ (міські лікарні   №№ 1, 3), Маріуполь (міські лікарні №№ 1, 5, 9, пологовий будинок), Новогродівка (центральна міська лікарня), Покровськ (клінічна лікарня інтенсивного лікування, міська лікарня), Слов’янськ (міська клінічна лікарня), Бахмутському (Сіверська міська лікарня), Великоновосілківському (центральна районна лікарня), Слов’янському (центральна районна лікарня) районах.

Наступним завданням є підключення закладу охорони здоров’я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я через обрану медичну інформаційну систему, тобто придбання та впровадження медичної інформаційної системи.

Наразі із цим завданням ситуація більш гірша, ніж із комп’ютеризацією.

На сьогодні придбано та впроваджуються медичні інформаційні системи лише у лікарнях на території міст: Бахмут, Вугледар, Маріуполь, Селидове та Волноваського району.

З бюджетів міст та районів виділено кошти на комп’ютеризацію та впровадження медичних систем в лікарнях на території міст: Вугледар, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, Маріуполь, Селидове, Слов’янськ, Торецьк, Соледар Бахмутського району; Бахмутського, Волноваського, Мангушського, Мар’їнського, Нікольського, Олександрівського та Слов’янського районів, але у недостатньому обсязі.

Органами місцевої влади міст: Авдіївка, Добропілля, Мирноград, Новогродівка, Покровськ; Великоновосілківського району кошти не виділялись.

Заключне завдання щодо впровадження реформи на вторинному рівні – це наявність чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Усіма лікарнями, якими завершено процес автономізації, отримано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та ліцензію, пов’язану із обігом наркотичних засобів, у встановлений 3-місячний термін, окрім лікарень на території міст: Вугледар (центральна міська лікарня), Краматорськ (міська лікарня № 1), Маріуполь (лікарня швидкої медичної допомоги).