Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона (World Parkinson’s Day)
11 квітня за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно проводиться Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона (World Parkinson’s Day). Цей день покликаний підвищити інформованість суспільства про захворювання, надати підтримку хворим та їхнім родинам, а також внести свій внесок у подолання недуги.
Дата Всесвітнього дня вибрана не випадково: 11 квітня 1755 року народився Джеймс Паркінсон – англійський лікар і дослідник, який визначив симптоми хвороби, що зараз носить його ім’я.
Хвороба Паркінсона відноситься до групи порушень опорно-рухової системи.
Це поширене захворювання, характерне для осіб старшого віку, але в останні роки в усьому світі спостерігається тенденція до омолодження хвороби – 40 і навіть 35 років.
В основі хвороби Паркінсона – поступова загибель нервових клітин чорної субстанції головного мозку, що містить речовину дофамін. У нормі дофамін забезпечує хімічний контакт між відділами “рухової” системи мозку. При його недоліку виникають специфічні проблеми в руховій сфері людини. До них відносяться: ритмічне тремтіння рук (а іноді ніг і всього тіла) в спокої, воно зменшується при активних рухах; загальна скутість м’язів; сповільненість рухів; нестійкість тулуба і схильність до падінь. У людей з хворобою Паркінсона відзначається порушення ходи, тихий немодульований голос, убогість міміки.
При початкових стадіях хвороби погіршується почерк (стає дрібним, нерозбірливим), людина не може 
застебнути гудзики або виконати інші тонкі операції пальцями рук. Можуть бути діагностовані різні клінічні форми хвороби Паркінсона – наприклад, переважно тремтливий (з переважанням тремтіння) або акінетіко-ригидна (з переважанням м’язової скутості і сповільненості, бідності рухів).
При хворобі Паркінсона часто і досить рано розвивається депресія, на певній стадії хвороби відзначаються типові зміни психіки (сповільненість мислення і розумова виснаженість, надлишкова докладність, обмеження інтересів, фрагментація сну і перекручення його добового ритму).
Постановка точного діагнозу може зайняти до шести років – багато хто помилково приписують перші симптоми хвороби нормальному процесу старіння.
Поширеність хвороби Паркінсона в Донецькій області становить 5,1 випадок на 10 тисяч населення. Функціонують консультативні кабінети у містах Краматорськ (КЗОЗ «Міська лікарня №3») і Маріуполь (КЗОЗ «Міська лікарня №4 ім. І.К. Мацука»).
Основний принцип медикаментозного лікування хвороби полягає у відновленні порушеного балансу між дофамінової та іншими нейрохімічними системами мозку. При якісної терапії тривалість життя пацієнтів з хворобою Паркінсона практично не поступається середньої тривалості життя населення в цілому. Ретельне дотримання рекомендацій щодо терапії і способу життя дозволяє багато років зберігати соціальну активність, підтримувати гідний рівень життя.
Людям з хворобою Паркінсона бажано максимально довго займатися активною професійною діяльністю, що запобігає або уповільнює розвиток депресії і пов’язаних з нею проблем. При неможливості збереження колишньої роботи потрібно продовжувати професійну діяльність в полегшених умовах.
Для пенсіонерів рекомендується розумна фізична і інтелектуальна активність – прогулянки на свіжому повітрі, прибирання квартири, розгадування кросвордів, ведення щоденника, прийом гостей. Надмірні фізичні навантаження категорично протипоказані і можуть привести до погіршення стану через падіння, травми, зневоднення, різкого зниження артеріального тиску.